Скука измеряется в бесполезности человека самому себе.
Ударив в грязь лицом, не говори, что жизнь - свинья.
Щоб якось себе заняти,злазив на Килиманджаро.Ключевская Сопка такий собі,плюгавенький і старий,але з амбіціями-досі жваво парує.Зазирнути в саме жерло не судилося-нічого не заметно за газами і воняє сіркою.Жбурляв каміння всередену,здається там бездонно.
Цікава особливість:підступи до жерла завалено пляшками з сечою бувших тут волоцюг.
Точне значення явища не вдалося визначити,але маю 2 припущення-або вулкан має культове значення для місцевих мешканців і видертися на верхівку,насцяти в пляшку і залишити є справою честі і жертвою богу вулкана,що обіцяє блага в майбутньому,або сцяти на сам вулкан-неетично.Схиляюся до першої версії
Дерся на верхівку години 4-5.Дуже лафа!Сыро,слизькі корені,тропічні буреломи,павутиння….але наїцікавіше сталося як спускався.Десь на півшляху сіло сонце і батарейки в ліхтарику.Втратив шлях і будь яке орієнтування,декілька разів зкочувався з крутих схилів аж поки не впав в сухе направление гірськой річки.За допомогою русла і мата вийшов до селища.Потрібно було бачити обличча місцевих-вилазить з темряви,з самої річки двометрове,майже голе,в павутинні і глині окровавлене Єтті…
Наступний випуск з Набіре,з самого Папуа (якщо знайду там інет)
Перезагрузки
По приусадебным дорожкам: тротуарный клинкер
Белый дом призвал РФ не провоцировать конфликт в Абхазии
Связь теперь и на снегу
Комментариев нет:
Отправить комментарий